ОСТАВИТЬ ОТЗЫВ >>
PR у стилі Булгакова
Частина 1.
Особиста харизматичність
Вражаючий погляд, чіткі рухи тонких пальців. Вона закурила, дим густим туманом заполонив невелику кімнату. Епатажність? Ідеальність? Хто ця мініатюрна жінка з довгим русявим волоссям? Скільки думок в її голові? Яких вони кольорів?
Лада чаклує над новим шедевром: на моніторі швидко з’являються її думки, історії. Деякі чутливі, інші сильні, але в кожній з них - частина письменниці, яка має право на існування у великому океані чужих, інших не менш геніальних історій.
17 квітня Лада Лузіна була запрошена на арт-конференцію, організаторами якої були студенти 3 курсу кафедри PR. Сценарна група довго думала над концепцією події. Багато думок, ідей - втілити можна кожну. Але не на кожну, рядову, чергову подію можна запросити Ладу – кращу письменницю сучасної України, яка прославилася завдяки скандальній репутації. Вона обожнює Булгакова, святкувала своє весілля на Андріївському узвозі, мріє створити музей Нового року. Вона обожнює жити і це життя без правил. Їй подобається бути собою: харизматичною, епатажною, відкритою але загадковою. Що можна запропонувати такій людині? Як зацікавити ?
Лабораторія бажань
Якщо в улюбленцях «Майстер і Маргарита», то чому б не втілити в життя одну з мрій Лузіної? Нехай хоч на декілька годин вона стане Маргаритою – жінкою, яку не можна не любити, не лише для своїх друзів , чоловіка, а для всіх, для кожного окремо.
Над втіленням ідеї думали та працювали наші талановиті студенти. З мізерного бюджету, з «червоної» аудиторії вони зробили мистецтво. Все було продумано. залишалось найскладніше – зробити. Без сумніву, Лада може справитися з роллю Маргарити, - потрібно лише стати собою, справжньою і просто повірити…
До під’їзду Лузіної прибула машина. В салоні машини загадково вбраний шофер дав їй конверт: у середині знаходилась колода карт таро. Лада витягнула одну, і тут почалась містерія: карта мала назву «загадкове перевтілення».
Частина 2.
Жовті квіти
На вході університету чарівно посміхались наші студентки вбрані у вишукані вечірні сукні; Вони вітали гостей та проводили їх до місця події.
Маргариту, точніше Ладу, зустрічав сам Коров’єв Він привітав її, подарувавши, ті самі, жовті квіти. Провів здивовану від всього побаченого Ладу до містичної зали. На неї вже чекав майстер та щільно заповнений зал глядачів, яким хотілось аби поскоріше все починалось, бо: «занадто голосно вже була розпіарена ця подія. Побачимо , що в них вийде, хоча ідея не погана… Ну, дуже не погана».
Зал, до якого увійшла Лузіна, був «одягнений» в містичні чорні та червоні кольори. Грала приємна музика, горіли свічки… Майстер чекав на Маргариту…
Частина 3.
Початок кінця.
Всім гостям при вході в зал роздавалися улюблені цукерки письменниці «Червоний мак», щоб навіть на смак відчути незвичність дійства.
Арт-конференція була дивовижною. Лада повністю увійшла в роль Маргарити. Сипались запитання, давались відповіді. Атмосфера містичності трималася до кінця. А потім була автограф-сесія, де кожен міг сказати Ладі декілька приємних слів та отримати підпис письменниці на книзі, яку можна було придбати в університеті.
Загалом, це справді одна з найкращих подій, яка відбулася у стінах КНУКіМ.
